Головна / Новини / Плівка не шкодить навколишньому середовищу і може стати інгредієнтом для супу

Плівка не шкодить навколишньому середовищу і може стати інгредієнтом для супу

Винахідник з Харкова вирішив проблему утилізації пакувальних матеріалів, над якою б’ються вчені із США, Німеччини, Японії і Фінляндії, повідомляє “Сегодня.

“Ідею, як не дивно, мені подарували смітники. Я проїжджав в районі міського полігону твердих побутових відходів. І він весь був завалений пластиковими упаковками, поліетиленовими пакетами. Так можна ж перетворити всю країну на смітник! Поліетилен і взагалі термопластика при всіх їх перевагах мають загальний недолік – вони практично не розкладаються в природних умовах, а якщо примусово це робити – спалювати, це викид в атмосферу отруйних сполук. Ще один важливий фактор – поліетилен роблять з нафти, невідновлюваної сировини, тобто рано чи пізно його просто не буде з чого робити”, – розповів співробітник лабораторії генетики, біотехнологій і якості біосировини інституту рослинництва ім. Юр’єва Сергій Тимчук.

На створення біорозкладаної плівки пішло близько 15 років.

“Перше, що мені прийшло в голову – це культурні рослини, які є основним джерелом нашого харчового раціону. Потрібен був плівкоутворювач, найбільше підходив крохмаль, його видобувають з пшениці, жита, кукурудзи. Виявилося, для плівки найбільше підходить крохмаль, здобутий з останньої культури”, – говорить учений.

Однак з першої спроби створення плівки успіхом не увінчалося – плівка була неміцною, швидко рвалася.

“Звичайний крохмаль не підходив. Він складається з двох складових: амілози і амілопектину в співвідношенні 25% на 75% відповідно. Ми встановили – для плівки потрібно створити крохмаль, де амілоза займатиме як мінімум 50, а краще 60%”, – пояснює Тимчук.

08.08-2

За допомогою їстівної плівки, можна, наприклад, збільшити термін придатності хліба з декількох днів до місяця.

“У нас зазвичай буханець хліба може зберігатися 1-2 дні, і далі ми пускаємо його на сухарі. Якщо ж на хліб напилити нашу плівку, то він залишається свіжим до 4 тижнів. Його навіть можна їсти, не знімаючи плівку”, – додає винахідник.

З цього ж крохмалю можна зробити піддон, аналогічний тим, у яких зараз в супермаркетах продаються супові набори.

“Берете піддон і разом із м’ясом кидаєте у воду – вже за кілька хвилин від піддону не залишиться і сліду, а відвар вийде чудовим”, – запевняє Сергій Тимчук.

Учений також зазначив, що біоперероблюваніпакувальні матеріали не змінюють смак їжі, у них взагалі немає смакових якостей. А якщо плівку просто викинути, то за 4 тижні від неї не залишиться і сліду – вона розкладається в природному середовищі.

Проте, говорити про масове виробництво такої плівки рано – підприємцям дешевше робити звичайний поліетилен.

“Виробництва поліетилену вже існують, плівки – ні. І їх створення вимагає великих фінансових вливань. А нашим бізнесменам цікава лише негайна вигода”, – вважає Тимчук.

За матеріалами сайту https://tsn.ua/nauka_it/ukrayinec-vinayshov-yistivnu-upakovku-dlya-produktiv.html

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top