Головна / TOP / «ПІККАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ». Справжня музика справжніх артистів

«ПІККАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ». Справжня музика справжніх артистів

DSC_07hhh30З творчістю «Піккардійської терції» ми познайомилися і полюбили її давно, та зустрітися з музикантами нам випала можливість рівно рік назад, коли гурт приїхав із традиційними гастролями до Файного міста. За цей час змінилося багато. Відійшов у вічність один із піккардійців – Іван Вощина. Світла йому пам’ять. У передноворічний час публікуємо інтерв’ю із світочами української музики.

Інтерв’ю дає Володимир Якимець - художній керівник акапельної формації «Піккардійська терція».

Пане Володимире, яким є тернопільський слухач і чи він росте разом з вами?

Наш слухач росте – це само самою, та ще й поповнюється зовсім молодими прихильниками. В кожному місті спостерігаємо таку тенденцію. Саме тернопільський слухач для нас є дуже рідним. По-перше, він один із перших, хто нас сприйняв і один з тих, хто завжди має вірність до «Піккардійської терції», так само, як «Піккардійська терція» має вірність до нього. Він ніколи не зраджує, завжди налаштований позитивно. З першої пісні тернополяни вливаються в не наш, – у спільний концерт.

Особисто для вас виступ на сцені – це щось більше, ніж просто відіграти програму?

Безумовно. Концерт – це спільне проведення вечора задля того, щоб отримати спільну моральну сатисфакцію і культурне натхнення.

Не дивно, що кожного року в нашому місті вас зустрічають аншлагом. В сьогоднішньому складі ви на сцені з 1996 року. Як впливають побутові конфлікти на ваше звучання на сцені?

Артист, коли виходить на сцену, має залишити негатив за кулісами. Навіть якщо за п’ять хвилин у гурті трапилася сварка, це нікого не має хвилювати, цього ніхто не має побачити. В нас конфліктів перед виступами ніколи не було і, я впевнений, що не буде. Сперечаємося лише на репетиціях, і то з приводу вирішення певних глобальних творчих завдань.

Зважаючи на роки, проведені разом, ми вже настільки вивчили один одного, що в нас не виникає конфліктів з іскри. 22 роки на сцені – це далеко не дитяча забава, яка, можливо, здавалася нам перших п’ять років. Це відповідальність перед нашим слухачем. На музиці «Терції» виросло не одне покоління. Зрештою, якщо на тебе ще ходять люди, ти маєш давати їм щось нове, цікаве і не забувати про них. Якщо артист забуде хоча б одного свого слухача, через рік йому не дорахуватися всіх слухачів. Ми розуміємо, що виходячи на сцену маємо передати людям добро, максимум позитивної енергій і зробити так, щоб вони хотіли самі прийти до нас на концерт.DSC_ghfgh0608

У жовтні у вас відбувся тур містами України.

В нас тур як 20 років тому почався, так і не припиняється. Особливо насичені останні два роки. Я був сильно здивований: ми даємо багато концертів і всюди зустрічаємо аншлаги. Здавалось би, економічна ситуація в нас несприятлива, здавалось би, люди віддають останні кошти на благодійність. Та є один психологічний момент: коли в державі довкола негатив, народу хочеться спілкування. Людина психологічно не витримує наодинці зі своїми думками. Наші концерти – це спосіб спілкування, один з проявів психологічної терапії. Музиканти ніколи не опинялися осторонь суспільно-важливих подій. Люди, які можуть підняти народний настрій, повинні це робити. Так, при будь-яких подіях в Україні, навіть в найскрутніший час ми ніколи на концертах не співали виключно сумних пісень. Беззаперечно, «Пливе кача» звучатиме на концертах як мінімум кілька років. Згадувати людей, які загинули і гинуть до сих пір, потрібно. Наші політики мають коротку пам’ять. Можливо, «Кача» їм її трохи продовжить. Але, з іншої сторони, для того, щоб боротися і далі розвивати країну, треба мати добрий настрій і віру в добре майбутнє.

Пісня «Пливе кача» приурочена подіям Майдану?

Ні. Уявіть собі, вона була записана 12 років назад. Український народ не пише пісні під час революції. Під час Майдану був певний момент, коли люди постійно співали гімн України. Їм це було близько. Потім стало популярно «Я не здамся без бою» або «Мила моя, вставай». Коли почалися жертви, смерті, люди згадали «Гей, пливе кача». На кожен період сам народ вибирав ті пісні, які йому близькі по духу. Наш народ – мудрий, він вибирає найкращі пісні.

Я сумніваюся, що пісні, написані в пам’ять Небесній сотні, пам’ять загиблих, писалися зі щирою душею. Дуже багато, на жаль, є людей, які це використовують в плані кон’юктури і намагаються на цьому здобути рекламні дивіденди чи якусь чергову згадку про себе. І це мене дуже болить. Це гірше ніж людина з автоматом в руках.DSC_0600

«Піккардійська терція» дає 12 концертів за 12 днів. Це велике навантаження на голосові зв’язки. Як витримуєте таку напругу, адже, співаючи акапельно, ви не маєте шансу «сховатися» за звучання інструменту?

А як бійцям в червні-липні в амуніції, в бронежилеті, з автоматом чи без, під постійними обстрілами в окопах?.. Ми нюні не розпускаємо. Якщо люди хочуть нас чути, ми завжди приїдемо.

Географія виступів «Піккардійської терції» поширюється і на схід та південь країни. Там теж були аншлаги?

На сході і півдні ми були в травні і в жовтні. Між виступами не пройшло і півроку. І тоді були аншлаги, і зараз є. Ситуація, що склалася, об’єднала народ: не важливо, якою мовою говорять люди, не важливо, в якому соціумі живуть, не важливо, хто за фахом,  молодий чи поважного віку, – люди об’єдналися. Я отримав масу гордості за наш народ.

Ми намагаємося показати, що Захід – це не є погано. Ми крім пісень нічого не несемо, лише показуємо нашу культуру. Три роки назад ми приїхали вперше в Луганськ і після концерту до нас підходили люді і поважна жінка сказала: «Нам сюди привозять мало якісних музикантів і в нас складається враження, що вони не хочуть, щоби ми почали думати». Я дуже добре запам’ятав цю фразу.DSC_0734

На порозі новорічні свята. Ваші побажання для колективу та для всієї України. 

Почну з серйозного: бажаю нам великої працелюбності. Зараз будується та держава, яку ми хочемо бачити. Від нас багато залежить, тому все потрібно тримати на контролі. І до веселого, Різдво – свято здійснення мрій, тому хочу побажати добра, посмішок, віри в світле і хай Бог вас оберігає. Знову ж таки, Бог дає тому, хто щось робить. «Піккардійська терція» вітає українців з Новим роком та Різдвом Хрестовим.

Спілкувалася Юлія Хім’як

Фото: Юрко Кушнір

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top