Головна / Суспільство / Тернопільський студент про жінок у часи козацтва

Тернопільський студент про жінок у часи козацтва

Sich51-300x197Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка по праву вважають колискою методології ґендерної педагогіки. Наукові розробки викладачів доповнюють і студентські роботи. Вже третій рік поспіль студент психолого-педагогічного відділення Інституту педагогіки і психології Олександр Топоренко завойовує призові місця на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з ґендерних досліджень. Цьогоріч здобув 2 місце із роботою «Жінка в епоху козацтва: актуальність та перспективи викладу». Як це відбувалося розповідає срібний призер змагання.

Ти вже не вперше береш участь у цьому конкурсі. Як все відбувалося цього року?

Конкурс проходив на базі Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Загалом до участі було надіслано понад 60 наукових розвідок. З них обрали кращі 14, автори яких доповідали та спілкувалися із членами журі. Вперше за історію змагання це відбувалося у дистанційному форматі – за допомогою Skype. Спочатку було трохи незвично, але це не завадило мені гідно представити своє дослідження та відповісти на усі запитання.

Чому ти обрав тему жіноцтва у козацьку епоху?

Ця тема сьогодні актуальна. Чи замислювались ви, чому у шкільних підручниках, зокрема з історії, відсутні жінки? Ми говоримо про військових діячів, економістів, революціонерів… Чому ми не згадуємо про жінку? Чому школяр врешті-решт не дізнається про побут, сім’ю, шлюбні відносини, виховання дітей? Публічна історія, яка ретранслюється у шкільних підручниках, є сферою панування чоловіків. Дивлячись на це, складається враження, що чоловіки пишуть самі собі історію, а жінок, як таких, немає. Порадившись із своїм науковим керівником Світланою Теодозіївною Вихор, кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри педагогіки, вирішили працювати над темою ролі жінки у епоху козацтва.

Чи достатньо було матеріалів для твого наукового дослідження?

Є багато наукових розвідок про жінок у історії, проте вони не потрапляють до шкільних підручників. Та й на загал теж. Нам показують, що чоловік завжди був головним, проте це суперечить реальним фактам – жінка в українському суспільстві була рівноправною з ним. Якби матеріалів бракувало, то і дослідження, як такого, не було б. Справа ж у тому, що така інформація з певних причин не потрапляє на сторінки підручників.

Як ти проводив дослідження?

Інформацію для наукової роботи знаходив у архівах, бібліотеках, мережі інтернет. Я працював із свідченнями видатних науковців того часу, мандрівних істориків, філософів, досліджував літописи. Зокрема, розвідки польсько-українського історика Йосипа Ролле, Олександра Лугового, концепції про роль жінки Михайла Грушевського. Віднайшов ряд цікавих фактів. Ми всі знаємо, що козаки не допускали на Січ жінок. Проте, маємо низку прикладів жінок-воїнів по всій Україні. Хочу тут згадати подвиг Олени Завісної, який, між іншим, не поміщений у жоден шкільний підручник з історії. За часів національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького донька сотника під час оборони містечка Буша (нині Вінницька обл.) від поляків підірвала себе разом із ворогом, який вдерся у фортецю. Цим самим вона зупинила наступ польського війська. Також крім історичних свідчень, я проаналізував діючі підручники з історії для школярів та використав результати дослідження мого наукового керівника.

Наскільки ця проблема розроблена у вітчизнянйій науковій думці?

Ми досліджували роль жінки у епоху козацтва у педагогічній площині, тобто те, що діти дізнаються про її місце і роль із шкільних підручників. Подібних досліджень на разі в Україні немає. Наявні праці істориків-архієвістів, але їхня мета збагатити історію фактами, зробити її якнайповнішою. Ми ж розглядали проблему крізь призму педагогіки. І якщо завдання історії якнайточніше відтворити минуле, то жінка і чоловік на сторінках підручників мають бути рівноправними. У світі така практика поширена. У нас же методологія – традиційна , історія – патріархальна, всі ґендерні підходи сприймаються по-чужацьки.

Ти плануєш далі працювати над цією темою?

Ґендерна педагогіка є сферою моїх наукових інтересів і я планую досліджувати її надалі, розширювати та поглиблювати.

Спілкувалася Катерина Швець, сайтТНПУ

Джерело: studentscapital.org

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top