Головна / Огляд ЗМІ / У Тернополі діє Музей геології

У Тернополі діє Музей геології

802808mВулканічні туфи і лава з Везувію, мармур з Греції, мінерали з Єгипту, Канади, Перу, Казахстану, Середньої Азії, Сибіру, Уралу, Кавказу, ще й із Мадагаскару та Африки може подивитися кожен у Музеї геології в педуніверситеті.
Також засновник музею професор Йосип Свинко за 50 років роботи зібрав сотні цікавих мінералів з усієї України. Тут — і Поділля та Карпати, і Донбас та Центральна Україна, Полісся.
- Вхід до музею вільний. Щороку до нас приходять сотні студентів. Але ми відкриті для всіх, хто цікавиться минулим, – розповів пан Свинко для читачів “20 хвилин”. – Просто потрібно звернутися на кафедру географії на п’ятому поверсі у головному корпусі університету, що на вул. Кривоноса, 2. І вам проведуть екскурсію.
Збирати різноманітні мінерали і скам’янілі рештки давніх рослин та тварин Йосип Свинко розпочав з 1960 року. Тоді вчений часто мандрував Поділлям, збираючи матеріали до своєї дисертації.
- Бувало так, що влітку жінку і дитину відправляв на море, а сам — у розвідки ярами, – пригадує геолог.
У музеї є шість відділів. Це “Історія геологічного розвитку землі”, “Мінералогія”, “Корисні копалини”, “Палеонтологія” і “Травертини”. Останні — це унікальні вапнякові породи, в яких є багато скам’янілих решток рослин і тварин. В Україні травертини утворилися тільки в Середньому Подністров’ї — зокрема на півдні Тернопілля і частково у Криму, пояснює пан Свинко. Останній відділ присвячений знаряддям праці давніх людей.
Колекції геології, за словами професора, постійно поповнюються — збирати нові зразки домогагають випускники вузу і знайомі.


Едафозавр павичева ящірка — плазун, який жив у наших краях 303-275 мільйонів років тому. Назва тварини походить від її здатності роздувати гребінь на спині так само, як павич — хвіст Морський їжак Гірські породи із Мадагаскару, Танзанії і Кенії
- От, наприклад, одна мандрівниця, побувавши в Південній Америці, привезла цікаву добірку яскравих порід, – вказує Йосип Свинко на стенд із рожево-червоно-сіро-блакитно-білими камінчиками.
Поряд — блакитно-білі мінерали з Іркутська. Далі — Середня Азія. Зайняли своє місце на стендах і породи, які журналіст RIA Віталій Дерех привіз із Мадагаскару, Танзанії та Кенії.
У шафах за склом засновник і керівник музею розташував скам’янілі стародавні молюски, у тому числі морського їжака.

- А це — найдавніші наземні рослини-псилофіти, – говорить геолог, тримаючи у руках сіро-коричневий камінець із відбитком рослини, схожої на мох. – До речі, у нас на Тернопіллі залишки псилофітів знайшли біля села Дзвенигород, що на Борщівщині.
В одній із шаф музею — пудовий чорний камінь із відбитком змії. Його привезли з Карпат.
- Думаю, що все відбувалося так — змія лежала, а на неї обсунулася природа, – пояснює тернополянин. – Ось і бачимо тепер її скам’янілий слід.
Багато цікавих знахідок старовини із Тернопілля перебувають у музеях України і навіть за кордоном.
- Приміром, повний скелет динотерія, представника хоботних тварин, дещо подібного на слона, знайшли у 1963 році біля Гусятина. Його зберігають у геологічному музеї Національної Академії Наук у Києві. Окремі кості динотерія виявили у Зборівському районі. Вони — у Тернопільському краєзнавчому музеї, – розповідає вчений. – Ці тварини мали до шести метрів у висоту. У нас, у геологічному музеї, динотерія можна побачити на одній з картин.
Загалом у музеї є 13 полотен, що представляють природу Тернопілля від найдавніших часів до появи перших людей у наших краях.
Зрештою, подивитися тут можна не тільки на гірські породи. Адже тут є декілька десятків субтропічних і тропічних рослин. Назва кожної — на горщику. Найбільша у музеї — 50-річна фінікова пальма.

Джерело: 20 хвилин

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top