Головна / Культура / У Тернополі підростає великий музикант

У Тернополі підростає великий музикант

802204mДев’ятирічний Олег Кицкай уже три роки навчається в музичній школі №2. Незважаючи на свій маленький вік, хлопчик заворожує публіку віртуозною грою.

У Олежика – справжня музична родина. Старший тринадцятирічний брат Ігор грає на фортепіано, а тато любить духові інструменти. Тож Олегові є, з кого брати приклад.
- У музичну школу мене привів тато, – розповідає він. – Удома він мене трохи вчив нотної грамоти. Батьки купили мені першу маленьку скрипку. Але тепер я вже трохи підріс, і та скрипка для мене – замала. Тож тепер маю іншу. У тата є такий задум: усі скрипки, на яких я грав, вішати на стіну у моїй кімнаті, як нагадування про досягнення та прагнення.
Продовжуючи, хлопчик говорить, що він завжди хотів навчитися грати саме на скрипці. Він переконаний, що звучання цього інструменту – особливе та неповторне.
Заняття в музичній школі допомагають третьокласникові розвивати свій талант. Тут він освоїв важливі ази. Нині хлопчик грає такі концерти, які виконують вступники музучилищ. Тож недаремно, що маленький музикант неодноразово ставав переможцем різних конкурсів. Так, у 2012 році він зайняв друге місце, а минулоріч – третє – на обласному конкурсі учнів молодших класів дитячих шкіл естетичного виховання, виконавців на струнних інструментах (скрипка, віолончель) пам’яті братів Романа та Ярослава Теленків. Він традиційно проходить на початку грудня. Окрім того, хлопчик входить до складу симфонічного оркестру музичної школи №2, а також грає в ансамблі скрипалів.
- Коли я вперше виходив на сцену, то дуже хвилювався, щоб не забути текст, – зізнається Олег. – Але тепер ноти в мене постійно перед очима. До виступу я прокручую в голові мелодію, ніби наспівую її про себе.
За три роки навчання Олег зарекомендував себе як сумлінний учень, говорить вчителька хлопчика, завідувач струнно-смичковим відділом музичної школи Любов Кондришин.
- Він, безсумнівно, талановита дитина: має гарний слух, – каже вона. – Але, для того аби розвивати свої вміння, потрібно ще й багато працювати. Адже музиканти, як і спортсмени, без тренувань втрачають форму.
Учителька згадує той момент, коли Олег вперше переступив поріг їхнього закладу.

- Коли, я його запитала, що він хоче грати, той, недовго думаючи, відповів: «Хочу грати як віртуоз світового рівня Попадюк», – посміхаючись розповідає педагог. – Упевнена, що на мого вихованця чекають великі звершення. Але для цього йому потрібно сумлінно працювати. Я розумію, що він дитина, йому часом хочеться пограти із друзями у футбол. Це цілком нормально. Але наше завдання, як вчителів, – стимулювати до навчання, розвивати природні здібності.
Наостанок Любов Кондришин додає, що «музичні діти» завжди вирізняються серед своїх ровесників. За її словами, вони – «на голову вище». Коли інші дітки бавляться на подвір’ї будинку, ці – вчаться музичної грамоти, розвивають свій світогляд, прагнуть чогось великого, і зрештою цього досягають.

Наталія БУРЛАКУ

Джерело: 20 хвилин

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top