Головна / Мистецтво / Семикласники тернопільської школи поставили англійською “Кентервільського привида”

Семикласники тернопільської школи поставили англійською “Кентервільського привида”

1-460x260П’єсу за новелою Оскара Уайльда «Кентервільський привид» репрезентували учні 7-Б класу своїм однокласникам, батькам та педагогам на сцені актового залу Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3. Відтак, оскільки театральне дійство, на відміну від літературного твору, – річ цілком реальна, то можна було з впевненістю стверджувати, що впродовж години (а саме стільки тривала вистава) у школі оселився привид. У будь-якому випадку, усі присутні в залі, – тобто, не лише дійові особи п’єси, його бачили, пише «Тернопільська липа»

Більше того, привид розмовляв чистою англійською мовою (до речі, як і решта персонажів на сцені)! Хоча інакше бути навіть і не могло, адже події розгорталися в Англії, у старовинному замку Кентервіль.

Взагалі, і інтер’єр замку, причому, із справжньою секретною кімнатою привида, і англійські традиції, – скажімо, щодо ранкової «Таймс», яку читав лорд Кентервіль, традиційного «tea-o’clock» з його чашками чаю на підносі, що подавала ідеальна англійська економка, і бездоганними манерами, які демонстрували тітонька та дружина Лорда, і навіть атмосферу Англії початку 20-го століття акторам та постановникам вистави вдалося відтворити дуже точно. Всі присутні наче занурилися у ту епоху, – чи завдяки вдало підібраним костюмам, чи через чітку та красиву англійську, яка звучала зі сцені, чи просто дякуючи таланту юних акторів. І це притому, що для більшості з них цей виступ був сценічним дебютом.1

А події, що розгорталися перед глядачами, точно слідували сюжету готично-гумористичної повісті Оскара Уайльда «Кентервільський привид». Отже, замок Кентервіль, у якому живе Привид сера Сімона де Кентервіля – його колишнього власника, що вбив свою дружину ще в далекому шістнадцятому столітті, купує американець – містер Отіс, який не вірить у привиди. Більше того, у привидів не вірить і вся його сім’я: четверо молодших дітей, що задалися метою вивести сера Сімона з рівноваги і усіляко його дражнять та допікають, дружина, яка, щоб не чути ночами зловісних хрипів і стогонів, пропонує йому мікстуру від кашлю. 2

При цьому й сам містер Отіс, незважаючи на всю свою «невіру» у привидів, при зустрічі дає цьому своєму незвичайному сусідові пляшечку машинного масла, аби змастити іржаві ланцюги на руках, щоб вони дуже голосно не скрипіли. Лише старша донька нового господаря замку Вірджинія переймається долею нещасного Привида.

Поспілкувавшись із сером Сімоном, молода дівчина дізнається, що врятувати його душу і дати їй нарешті спокій та небесне спасіння може молитва невинного молодого створіння. Тому Вірджинія береться допомогти. В результаті все складається якнайкраще: скелет чи то тлінні рештки сера Сімона ховають у капличці замку, Вірджинія виходить заміж за свого коханого герцога Сесіла й отримує у посаг скриньку із фамільними коштовностями родини Кентервілей, подаровану їй Привидом і благородно віддану у повноправне користування вдячними Лордом та Леді Кентервіль за те, що душу їхнього предка врятовано.3

Юним акторам вдалося бути дуже точними в своїх ролях, – як відображаючи дорослих персонажів, тобто, людей, набагато старших за них, того ж містера Отіса, скажімо, чи Лорда Кентервіля, так і дітей, – осіб уже дещо навіть молодших за них. Хоча, очевидно, найскладніше довелося Привидові: якщо особливості поведінки реальних персонажів можна десь підглянути чи скопіювати, то хто знає на сто відсотків точно, як поводяться справжні привиди?! Дуже прикрасили виставу танцювальні та вокальні номери, які додали їй легкості та динаміки у сприйнятті, не відходячи при цьому від загального витриманого англійського стилю та особливостей тієї епохи.

21-460x343Як розповіла вчитель англійської мови 7-Б класу, заступник директора з питань вивчення іноземних мов Надія Олегівна Розум, ідея поставити «Кентервільського привида» виникла у них дуже спонтанно: на уроках домашнього читання в її групі з англійської діти прочитали твір Оскара Уайльда, а в кінці книжки знайшли сценарій п’єси. Так і вирішили її зіграти.DSC_4463

- Спочатку нам для усіх забракло ролей, – каже Надія Олегівна, – і планували навіть зробити другий склад, щоб показати виставу кільки разів з іншими акторами. Але потім, коли до постановки долучилась актриса Ліана Онуфрійчук, вдалося дещо «перекроїти» сценарій і ввести нових героїв, щоб кожен із групи грав «свого» персонажа. Я десь відчувала, кому яку роль давати, і старалась підібрати дітей до того характеру, що має дійова особа. А тоді почалася кропітка робота – займалися по суботам та неділям, залишалися після уроків.

Звичайно, було непросто всіх зібрати, адже у кожного з п’ятнадцяти дітей, а саме стільки їх вчиться у групі Надії Олегівни, і стільки ж було на сцені під час спектаклю, багато різноманітних позашкільних занять, але всі намагалися працювати.

– Я дуже ціную дитячу щирість та доброту, – розповідає педагог. – Звичайно, робити акторів із школярів – завдання непросте. Є цілком природним, що вони шуміли, розмовляли на репетиціях, іноді соромились «викладатися» чи грати на повну силу, коли ми відпрацьовували ті чи інші сцени. Але найбільше, що мене вразило, як почала з ними займатися у позаурочний час, так це їхня відповідальність: після кожної репетиції вони брали всі реквізити і без жодних нагадувань відносили на місце. Так само було і перед репетиціями. Дуже тішить, що наші діти ростуть із високим почуттям відповідальності. Дещо складно було в тому, що не всі вміють танцювали чи співати на сцені. І коли ми зрозуміли, що вокальні номери «на живо» під час виступу виконати буде не просто, довелося записати пісні в студії. В результаті діти виступали під своє ж виконання, однак вдалося уникнути труднощів, пов’язаних з мікрофонами та іншими суто технічними нюансами. А от особливості характеру для кожного персонажу шукали всі разом: комусь радили випростати плечі, комусь, навпаки, – дозволяли на сцені покласти руки в кишені. Так поступово діти звикали, призвичаювались до своїх героїв і тепер на прем’єрі показали все, що могли. Я навіть не сподівалася, що так все вийде!DSC_4518

Велике сприяння та підтримку в тому, щоб задум із постановкою п’єси втілився в життя, надали батьки учнів 7-Б класу.

- Я дуже вдячна всім батькам: і за те, що підказали звернутися саме до Ліани Онуфрійчук за режисерською порадою, і виручили з костюмами, і посприяли із записом на студії, і допомогли з художнім оформленням. Дуже приємно, що вони мене підтримували навіть у тому, що поступалися, коли просила не забирати дітей на вихідні з Тернополя, аби ми могли збиратися на репетиції. Це свідчить про те, що дорослі цілком перейнялися тим, що роблять їхні діти, – говорить Надія Олегівна.

32-460x337Як розповіла режисер-постановник спектаклю актриса Ліана Онуфрійчук, працювати над «Кентервільським привидом» їй було дуже цікаво, тим більше, що діти хотіли зіграти цю виставу. І те, що п’єса була англійською мовою, зовсім не заважало режисерському процесу.DSC_4507

- Оскільки діти досконало знали і розуміли зміст вистави, тексти своїх персонажів, то у роботі над ролями питання мови – англійська це чи українська – не стояло. Ми займалися вже суто сценічним вирішенням. Хоча мені самій було важко, адже довелося перекласти кожне слово, тим більше, що ми дещо змінили сюжетну лінію, аби адаптувати п’єсу саме під такий склад акторів, – посміхається Ліана. – Щодо моїх режисерських знахідок саме для цієї вистави, то, скажімо, придумала, як за допомогою ширми, що їздить на коліщатках, зробити таємну кімнату привида. Також дуже ефектною вийшла сцена із крихітними синіми вогниками, які тримали в руках усі герої спектаклю, таким чином відтворивши похорон сера Кентервіля і втіливши ідею, що його душа знайшла врешті вічний спокій.

Діти та їхні педагоги розпочали працювати над виставою ще у листопаді і, зробивши перерву на зимові канікули, повернулись до активних репетицій, уже в другому семестрі. А останніх два тижні вони взагалі зустрічалися кожного дня, щоб відшліфувати усі нюанси.DSC_4540

– Я була вражена тим, як діти розкрилися саме під час прем’єри, – виступаючи на сцені, в костюмах, з усіма декораціями, освітленням і при повному залі глядачів. Зовсім не очікувала, що наші актори так себе покажуть, тому дуже рада і горда за них, – підсумувала Ліана.

До речі, після такої успішної прем’єри є у планах, що з виставою «Кентервільський привид» учні 7-Б класу виступлять ще раз перед учнями старших класів школи.

Олена Лайко

Джерело: «Тернопільська липа»

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top