Головна / Суспільство / У Тернополі живе найстаріший в Україні Дід Мороз

У Тернополі живе найстаріший в Україні Дід Мороз

bezpalkoУ 75-річного Михайла Безпалька чудова професія – приносити казку дітям. Актор Тернопільського драмтеатру вміє будь-який ранок перетворити на подорож до країни дитячих снів і казок, наділити чарівним сяйвом зняту з ялинки іграшку, а звичайне яблучко зробити смачнішим за екзотичні марципани. Ось уже 56 років Михайло Антонович напередодні Нового року перевтілюється у Діда Мороза, а останні 15 ще й грає святого Миколая. Відтак для багатьох тернополян актор так і залишився дитячою мрією, чарівною казкою, що гріє навіть у дорослому житті. Тим часом щороку змінюється ставлення до цих персонажів, відтак святий Миколай стає все більше бажаним та очікуваним, ніж Дід Мороз.

– Хоча мені Дід Мороз по духу ближчий. Він може і потанцювати з дітьми, і погратися в різні ігри, поспівати або створити якесь диво. Він дуже відкрита й весела людина.

Натомість св. Миколай так не може. Церква цього не дозволяє. Я консультувався із священнослужителями, і мені розповіли, що не можна грати св. Миколая від імені Миколая. Не можна хрестити дітей від імені цього святого або читати проповідь, бо ж я не є священик. Тобто він більше статичний, прихований персонаж, навіть подарунки приносить потай уночі. Хто знає, яким має бути цей образ? Ніхто.

– Ви провели вже десятки тисяч новорічних ранків та вистав. Чи змінилися за ці роки діти? Адже завдяки комп’ютерам та інтернету вони самі можуть вигадувати романтичні історії, причому зробити такий кінець, як їм заманеться?

– Тепер, як і колись, усі хочуть свята. Нічого суттєво не змінилося. Коли приходить Новий рік, люди стають дітьми, чекають якогось дива і казки. Інколи мені здається, що дорослі навіть більше хочуть дарунків, ніж дітлахи. Найбільш хвилюючий момент, коли починаю роздавати подарунки, – зізнається Михайло Безпалько. – У ці хвилини і батьки, і діти дивляться з таким блиском в очах, з такою надією! І кожен у глибині душі чекає, що я дістану з торби чарівного птаха щастя чи жар-птицю. Причому погляд однаковий в усіх – і в дорослих, і в малих. Щось незвичне з’являється у повітрі в новорічно-різдвяний період. Ніби насправді оживає казка.

– Ви як Дід Мороз зі стажем знаєте, який найкращий дарунок?

– Усмішка. Можна подарувати золоті гори, але людина не отримає радості. А можна просто прийти, щиро посміхнутись, і для неї це буде найкращим подарунком. Часто люди бідкаються, що немає грошей на дарунки. Проте щоб зробити комусь радісно на душі, не обов’язково витрачати багато грошей. Розмалюйте самі листівку, зробіть паперову торбинку і покладіть туди кілька цукерок, яблучко, мандаринку та подаруйте. Головне, щоб було від душі.

– А ви самі дитиною вірили у Діда Мороза?

– Я народився 6 червня 1938 р. у Ліонському передмісті Гінь, Франція. Батьки у пошуках кращої долі у 1930-х роках виїхали з Тернополя. Отже, у Франції я закінчив перший клас. Але у 1945-му, після закінчення Другої світової війни, вони повернулися. У Тернополі я закінчив першу школу, а потім, у 1956 році – першу театральну студію при Тернопільському музично-драматичному театрі у класі К. Капатського та Георгія Авраменка. І з тих пір ось уже майже 60 років працюю у нашому драмтеатрі. Зіграв понад 200 ролей в українській, російській, зарубіжній класиці та п’єсах сучасних драматургів, – стримано каже співрозмовник. І, трохи помовчавши, сумно додає: – Моє дитинство припало на післявоєнний період, а тоді було не до Діда Мороза. У Тернополі ялинку встановлювали у двох місцях – у кінотеатрі «Перемога» і у Палаці піонерів. Не було такої розкоші як тепер у театрі, не було яскравих новорічних постанов. Дітям дарували лише цукерки та іграшки. Але навіть одна цукерка була для нас справжньою цінністю. З подарованого ж тоді у мене, на жаль, нічого не збереглося.

– А коли вперше стали Дідом Морозом?

– Ще студентом. Наш драмтеатр тоді розташовувався на вулиці Івана Франка, у приміщенні, де зараз розміщується кінопалац. І от у 1957 р., тобто 56 років тому, актор Іван Яроцький передав мені ремесло Діда Мороза. Відтоді напередодні Нового року я виконую цю роль.

Навіть коли служив в армії у Свердловську, довелось перевтілюватись у казкового персонажа, аби привітати офіцерів. Костюм привезли з їхнього оперного театру, з опери «Борис Годунов». Каптан було розшито напівдорогоцінним камінням, прикрашений соболями. Тож цілий вечір мене охороняла ціла свита костюмерів, за мною спостерігали, однак більше ніколи я такої уваги навколо своєї персони не спостерігав.

– До речі, щодо костюма, це правда, що Ви самі шиєте свиту Діда Мороза?

– Правда. До цього спонукав прикрий випадок, що стався декілька років тому. Приїхав я на виступ до одного закладу, пішов шукати організаторів, а сумку з речами лишив біля входу. Нікого на вулиці не було, та й я ненадовго відлучився. Повернувся, а сумки зі свитою Діда Мороза нема. Працівники закладу викликали міліцію, але правоохоронці лише посміялися з мене. Тож я зрозумів, що доведеться шити новий костюм. Повернувся додому, витяг запасну бороду, вуса та перуку. Вранці купив тканину і до восьмої вечора сам пошив костюм, тож приїхав на свято у всеозброєнні. Всі аж здивувалися. І то добре, що стару свиту в мене вкрали. Вона була із парчі і неприємна на дотик. Тепер у мене свита з теплої і м’якої тканини, до якої діти залюбки пригортаються. Мені шкода тільки вкраденої бороди, вона була виготовлена з кінського волосся.

Ризу святого Миколая також пошив сам, а митру зробив на кшталт головного убору священнослужителя, попередньо порадившись з отцем Дмитром Лисаком. У ній збережено традиції і водночас додано прикраси, щоб підкреслити урочистість і святковість.

– Під час новорічно-різдвяних ранків Ви даруєте людям казку, а самі вірите у диво?

– Людина, яка не вірить у казку, бідна. Коли доводиться працювати з дорослими, прошу їх згадати свою першу ялинку, дитинство і знов повірити в дива. Людина повинна мріяти. Я люблю «впадати» у дитинство – дивитися мультики або читати внукові книжечки. Із Новим роком усіх! Вірте у казку Різдва!

З тернопільським Дідом Морозом спілкувалась Жанна Попович

Джерело: gazeta1.com

bezpalko 2

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top