Головна / Освіта / Тернопільські школярі створили фільм про ліквідаторів ЧАЕС

Тернопільські школярі створили фільм про ліквідаторів ЧАЕС

zosh3-1Майже 30 років тому світ здригнувся від страшної звістки про аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Трагедія, яка сталася більш ніж чверть століття тому в центрі Європи, увійшла в історію людства як найбільша в світі ядерна катастрофа. Квітнева ніч 1986-го року в одну мить змінила долі мільйонів людей.
О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли місто полинуло у безтурботний сон, над четвертим реактором ЧАЕС несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. Людство опинилося перед загрозою смертельного опромінення. Першими у бій зі стихією кинулись два десятки пожежників, яких сьогодні називають одним словом – ліквідатори. Згодом комісія встановить, що саме завдяки професійній роботі рятувальної бригади, яка кинулася в епіцентр аварії, вогонь не поширився на інші реактори. 12 грудня, напередодні Дня ліквідатора ЧАЕС, школярі ЗОШ №3 поіменно згадали учасників першої ліквідаційної бригади. У цей день старшокласники провели урок-реквієм для своїх молодших наступників і похвилинно розповіли про ті страшні події весни 1986 року. Про те, як вогняна куля здійнялася над четвертим реактором електростанції і застигла між небом і землею, як кілька днів поспіль пожежники гасили багатометрові полум’яні язики, як один за одним лягали на лікарняні ліжка і більше не поверталися до життя, як влада приховала всю правду від громадян і поставила під загрозу життя мільйонів людей, як за кілька місяців осиротіло багатолюдне місто і перетворилось на зону відчуження. Школярі на чолі зі своїм наставником, учителем історії Галиною Курилович, змонтували відеофільм, присвячений героям-ліквідаторам. У його основу лягли моторошні картини спорожнілого містечка, хворих громадян, аномальних змін на землі.

- Попри те, що в школі сторінки історії Чорнобильської АЕС вивчаються не дуже глибоко, усі факти, про які ми розповідали, нам відомі, каже учениця 11-А класу Олена Сирота. – Однак текст, який підготував нам наш керівник, дав нам можливість похвилинно дізнатися про кожну подію.

Одинадцятикласниця Аліна Сапіга чимало про трагедію весни 1986 року дізналася від мами. «Мама розказувала, що відбувалося в країні, коли сталася аварія на електростанції. На щастя, вона у цей час була вдома, тому зачинила усі вікна та двері. Це насправді було дуже страшно», – розповідає дівчина.

Старшокласники хотіли якнайбільше розповісти молодшим школярам, щоб не переривати нитку пам’яті про подвиги, здійснені ліквідаторами.

- Такі заходи у нас відбуваються у предметні тижні. Вчителі історії завжди вибирають актуальні теми. Наприклад, торік відбувся захід, присвячений воякам УПА, нещодавно – битві під Крутами, Голодомору, – зазначає Галина Курилович. – Найважче для нас було змонтувати фільм, адже ми не професіонали. Збирали матеріали, монтували, підбирали музику, щось додавали, забирали і, врешті, досягли непоганого результату. Наші діти навіть не уявляють, що тоді відбувалося. Фільм покликаний збудити у них співчуття, почуття відповідальності та вдячності. Ми хотіли показати, якими можуть бути наслідки бездумних дій людини.

За словами педагога, навчальна програма побудована так, що можливості зупинитися на якійсь конкретній темі нема. Усе вивчається дуже побіжно. Програма передбачає лише півтори години занять у тиждень. При тому, що історія України об’ємна і українці повинні вивчати її достеменно, більшість тем вивчається для загального поняття. Історія в загальних обрисах – безлика, а історію творять люди. Щоб зупинитися на їхніх постатях, потрібен час, якого, на жаль, нема, каже вчитель.

Зоряна Гарасимів

Джерело: «Номер один»

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top