Головна / Арт-події / Як бачу «малолєток», що тут бігають, то хочеться їх «повбивати»

Як бачу «малолєток», що тут бігають, то хочеться їх «повбивати»

1361781621_97Життя «не в кайф». Таку фразу можна почути від кожного наркозалежного, що перебуває «в системі» не перший десяток років. Ось уривок  розмови з клієнтом, що перебуває на ЗПТ (Замісна підтримуюча терапія) у Тернопільському обласному наркологічному диспансері.

-          «Ще живий, але уже гнию. Язва  не дає спокійно жити. Зуби повипадали, але мені «стидно» йти до стоматолога, та й ще одної болі терпіти не зможу… Як бачу «малолєток», що тут бігають, то хочеться їх «повбивати». Вони думають, що це круто – бути наркоманом. Їдять «всяку хімію», а вже через рік-два і слова сказати не зможуть. Колись і я був таки дурним. Повернути б все назад… Я б тішився кожному дню, як новому. Зараз мене вже нічого не цікавить. Кожного дня є лише одна ціль – наркотик. Бо як нема… – все б віддав, щоб не «мутило». Напишіть там в статті, щоб “вся дурна молодьож» знала, що це – біда. А як нє, – то хай приходять «сюда», і подивляться, як ми живемо… Ноги так набрякли, що в штани не «влажу». Важко йти, – поїду на таксі».

Продовження статті про життя наркозалежних у Тернополі та коментарі спеціаліста читайте тут

На Валовій

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top