Головна / TOP / Владислав Свириденко: Я дуже радий, що моя дитина не росте в країні, де президент – колишній зек

Владислав Свириденко: Я дуже радий, що моя дитина не росте в країні, де президент – колишній зек

IMG_0611Згідно з опитуванням компанії, яка займається пошуком роботи «Head Hunter», в ході анонімного опитування, потенційні шукачі роботи відзначили головні причини виїзду закордон.

71 % опитуваних покинули б свою батьківщину через низький рівень оплати праці, 41%  – через відсутність умов для самореалізації,  і 34 % – через нестабільну політичну ситуацію. Зазначимо, що більшість опитуваних вважають, що виїжджати потрібно в молодому віці.

У свій час, будучи редактором одного з тернопільських видань, підприємцем, активним учасником «Тюнінг-клубу», Владислав Свириденко, притримуючись активної життєвої позиції, поповнив ряди українських емігрантів. Разом з дружиною та шестирічною донькою у США  перебуває п’ять років. Повертатись на Україну не планує.

Нам вдалось поспілкуватись з Владиславом та дізнатись «яке воно» життя в Америці.


-  Знаю, ви переїхали до США отримавши «зелену карту» 

Краще сказати, що ми її виграли, бо саме так воно і було.

-  Як довго звикали до нової країни?

Фраза “до хорошого звикаєш швидко” звучала для мене банальною рівно до другого тижня проживання в США. До хорошого дійсно звикаєш швидко, і непомітно для себе. Звісно, на перших порах все було новим і  цікавим, але, з часом, приїлось. От зараз переглядаю фотографії з перших місяців життя в Америці, і розумію, що фотографував речі, на які зараз зовсім не звертаю уваги…

-  Чи важко було знайти роботу?

Ні. Побалакав зі знайомими, почитав газети, розіслав резюме, пройшов декілька співбесід. Влаштувався  на роботу, розпочав там невеличку кар’єру: вижив звідти суперників, влаштував на їх місця своїх друзів, і, згодом, звідти звільнився. Десь так…

-   Як проводили дозвілля?

Пам’ятаю, в перші вихідні, після того як купили автомобіль, їздили куди «очі дивляться»…

-   Як знайшли друзів?

Про «фейсбук» чули? Але, якщо серйозно, то два моїх найближчих друга приїхали з України. Один з них – мій брат Роман.

-  Чим відрізняється життя закордоном?

Закордонним паспортом. До речі,  який в мене вже рік, як недійсний. І, з’ясувалось, що з такою кількістю довідок, яку вимагає українське посольство для виготовлення нового паспорту, – в Америці можна запатентувати всі самі відомі винаходи людства… і ще, отримати громадянство США, над чим я зараз і працюю.

-  Чого не вистачає «там», в порівнянні з Україною?

Не вистачає бідноти і беззаконня, і ще непривітності від продавців у магазинах… А якщо без сарказму, то дуже сильно не вистачає товариства мого Батька.

-  За скільки часу реально заробити на будинок та машину?

Для того, щоб купити в Америці машину і будинок, грошей майже не потрібно. Треба мати кредитну історію, яка в США ведеться з величезною скрупульозністю, на всіх і кожного. Нормальну кредитну історію можна “заробити” за 2-3 роки. Все залежить від декількох факторів: легальна робота, легальний дохід, кількість кредиток і кредитів, тощо. Але, тим не менше, нашу першу машину Крайслер Конкорд за $3500, і другу – Акура TSX за $11000,  ми купили за готівку, без жодних позик, через 12 місяців після приїзду. На той час, нам ще не давали великих кредитів…

-  Скільки годин працюєте на день?

Стандартний робочий тиждень в Америці – 40 годин. Тобто 8 годин на день. Кожна година понаднормового часу оплачується як 1,5 ставки. А в неділю і свята – цілих дві!
На попередній роботі (завод по виробництву кондиціонерів для пасажирських поїздів) – працював багато. За рік мав десь 900 годин понаднормових. І, хоч, робота не була фізично важкою (я працював на посаді техніка-тестувальника), але вимагала багато уваги. Потрібно було постійно напружувати мізки… Сьогодні, працюю на компанію «Siemens» у департаменті автоматизації будівель та інфраструктури міст. Я готовий займатись цією роботою до самої пенсії. Справа в тому, що робота дуже цікава і різнобічна: маю багато поїздок (іноді по 300-400 км в день), бачу багато нових будівель, нових людей. Кожен день не схожий на попередній: то програмую за комп’ютером, то вивчаю креслення і вирішую різні технічно-інженерні завдання, то весь день з викруткою в зубах, – збираю і налагоджую всіляки  контроллери, а іноді – програмую обладнання, висячи на страховці зі стелі недобудованого об’єкту… Одним словом, будні пролітають швидше ніж вихідні!

Знаю, до США ви переїхали з дочкою Аліною. Чи задоволені, що донечка росте закордоном?

Однозначно задоволений. Я дуже радий, що моя дитина не росте в країні, де президент – колишній зек, в країні, де можна померти в коридорі лікарні тільки тому, що в тебе немає грошей, в країні, де міліція не захищає, де від неї треба захищатись, в країні, де перед законом рівні лише ті, в кого немає зв’язків…

 Що б порадили українцям, які виїжджають закордон?

Виїжджати по-швидше. Хто буде виїжджати останній – нехай виключить за собою світло! А якщо серйозно, то шукайте хороших знайомих. Ваше майбутнє в чужій країні на 95% залежить від того, хто вас зустріне і допоможе  вам на перших порах.

Можливо, багатьом мій тон здасться дуже жовчним і просякнутим нелюбов’ю до батьківщини… Справа в тому, що за свої 30 років я встиг пожити  в декількох країнах, і мені є з чим порівняти. До сьогодні, маю таке враження, що День незалежності України святкують як день, коли розкрадання країни став справою законною і благородною…

 

Оксана Ратушняк

 На Валовій

_MG_1990IMG_0046IMG_4113

 

134404_474936125873074_578786388_o 470800_474913712541982_2140346792_o DSC_0059--- DSC_0080--- DSC_0427 DSC01463--- IMG_4719--- IMG_5895 - IMG_8022--- IMG_8332--- IMG_8448---

 

1 коментар

  1. Мечислав

    Дякую Оксані Ратушняк за чудове інтерв”ю! Влад чесно і правдиво відповідав на твоі питання. Хоча ,можливо, трішки експресивно та не лаконічно. Хоча він завжди був таким! І це його риса характеру-напористість, наполеглевість, рухатись лише вперед до кращого, до нового. І в цьому отримувати задоволення від прожитого дня, тижня, року… Я його батько і я його знаю. І я дуже гордий за нього. Вам теж бажаю особистого щастя і наснаги в здобутті своіх вершин і перемог! Мечислав Свириденко. Тернопіль.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top