На Валовій
Дев’ять років тому, об’єднавшись, українці довели, що готові відстоювати свою державу та переконання. І хоча помаранчева революція не принесла очікуваних результатів, а політичні лідери не виправдали народних сподівань, це явище назавжди увійшло в українську історію. А ось чи готовий сьогодні тернополянин з таким самим ентузіазмом захищати інтереси України на майдані?
Євген, 35 років, працівник банку:
У 2004 році я брав участь в акціях протесту, але сьогодні не піду. Я розчарувався. Тоді при владі був Кучма, і всі вважали його поганим, ми сподівались, що прийдуть патріоти які побудують нову державу, але вони зробили тільки гірше.
Ольга, 25 років, декрет:
Уся наша сім’я тоді приймала участь у так званій революції. Результат звісно не виправдав сподівань, та цей період був дуже хорошим досвідом. Я вийшла б на протест зараз бо надію ще не втратила, а можливо просто замолода(посміхається).
Володимир, 49 років, вчитель:
В той час мене на Україні не було, та я участь в мітингах брав, і голосував. Надію в деякій мірі втрачено, тому сьогодні все залежатиме від обставин, однозначно сказати пішов би чи ні не можу.
Михайло, 64 роки, інженер:
Хоч в Київ я не їздив, але тут на Театральний майдан ходив і навіть гроші здавав. Не дивлячись на розчарування, сьогодні все одно б пішов.
Галина, 35 років, працює в приватній фірмі:
Дуже добре пам’ятаю як носила помаранчеву стрічку на сумці. Якщо буде такий лідер, який матиме більш сучасні погляди, зможе нас захистити і подбати про державу, я підтримаю його, адже Україні потрібні зміни. Питання в тому де такого лідера знайти.
Мирослав, 68 років, заступник головного редактора «Підручники і посібники»:
Я, і вся наша фірма виїжджали на революцію. Це навіть швидше був протест, проти того що творилось в нашій країні. І не дивлячись на мій вік, я б і сьогодні пішов на майдан, але в мене є великі сумніви щодо молодого покоління. З часів козаччини Україна пережила стільки всього не втративши надії, тож я сподіваюсь і це нас не зламало.
Юрій, 42 роки, власник фірми:
Під час помаранчевої революції я був за кордоном і навіть там підтримував Ющенка і голосував за нього, а тепер вважаю це величезною помилкою. Віру в такі протести втрачено, тож сьогодні на майдан не піду.
Ілона, 25 років,юрист:
Є велике розчарування після попередньої революції, і я не впевнена в тому чи пішла б тепер на щось подібне.
Нікас, 60 років, художник:
Я в той період співчував, а не брав участь. Та і зараз не пішов би, оскільки не бачу альтернативи сьогоднішній владі. Всі безвольні і бездухі. Народ сам нічого не змінить, єдиний вихід для нас це ЄС.
Олег, 44 роки, оцінка майна:
Як і того разу, я би знову пішов. Мене не влаштовує політична ситуація, і та влада яка є сьогодні.
Галина, 31 рік, домогосподарка:
На той період в мене якраз народилась дитина, і я не дуже переймалась політичним життям країни. Але і тепер не пішла б на майдан, в першу чергу тому, що він не виправдав себе. Жити краще нам не стало, тож другий майдан нічого не змінить.
Юлія, 25 років, декрет:
Можу сказати, що цей період мав певну користь, тепер ми точно знаємо, що владі довіряти не можна. Але я б пішла захищати інтереси держави, тому що принаймні спробувати варто.
Ольга, 46 років, касир:
Я брала участь в мітингах. Дуже сильного розчарування в мене немає. Це все ж таки частина нашої історії, проте люди трошки зневірились. Сьогодні в будь якому випадку пішла б, адже вірю в те, що ми можемо змінити все на краще.
Людмила, 24 років, інженер:
Тоді в цьому участь брали напевно всі. Тепер думаю також варто, тому що коли народ показує своє невдоволення, то принаймні в деякій мірі до його побажань прислухаються.
Тетяна 35 років безробітна:
Дуже багато друзів приймали участь в помаранчевій революції, у мене тоді були певні сімейні обставини і я не мала змоги брати активну участь в політичному житті. Але і зараз я б на майдан не вийшла, оскільки досить великим було розчарування першого разу.
Не дивлячись на гіркий досвід, залишились ті хто готовий йти на майдан і доводити, що змінити щось можливо. Людям просто потрібен сильний лідер, який дійсно керуватиметься інтересами держави. Адже по суті, тоді ми перемогли, просто довірились не тим керівникам, а вони не змогли впоратись з владою, та виправдати сподівання.
Джерело: ПроТернопіль
