На Валовій
Тернопільській молоді, попри зусилля, так і не вдалося прищепити городянам ідею безкоштовного обміну книгами. Утім, ще не всі бібліомани із файного міста опустили руки.
Громадський рух “Буккроссинг” (Bookcrossing) – це чудовий і, головне, корисний задум для усіх прихильників літератури. Його ідея – популяризувати книги по всьому світу. Роблять це буккроссери за елементарною схемою – “гублять” книжки де завгодно.
Приміром, залишають на лавці у парку, на столику в кав’ярні, на автобусній зупинці тощо. Правда, книгу заздалегідь маркують наліпкою Bookcrossing. А між сторінками додають записку із правилами гри. У такий спосіб будь-хто може спеціально “загубити”, скажімо, свою збірку віршів Олександра Блока або підручник з атомної фізики. А випадковий щасливчик, у свою чергу, знайде пропажу. Однак головна умова: халявну літературу собі не привласнювати. Мовляв, потішився книжечкою – “загуби” її для іншого.
Засновник усієї цієї системи – спеціаліст з Інтернет-технологій Рон Хорнбекер. Він, за інформацією Вікіпедії, у 2002-му залишив 20 книг з пояснювальними написами в холі свого готелю. А вже через півроку на його тематичному сайті було біля 300 активних користувачів-прихильників задуму.
Такий рух набрав популярності у країнах Європи та Північної Америки. У 2008 році буккроссинг почали активізовувати й в Україні. А у Тернополі, зокрема, про нього серйозно заговорили у 2011-му. Ба більше, 2 лютого того ж року в міськраді скликали тематичну прес-конференцію за участю мера.
На цьому заході активісти із ГО “Німецька молодь” розповіли про мету залучити до буккроссингу й у Тернополі. А від слів перейшли до діла. Розповсюджували, на їхню думку, цікаві книги у закладах громадського харчування, популярних серед молоді. Створили профільні сторінки у соцмережах тощо.
- Але справа чомусь не пішла, – бідкається голова місцевої громадської організації “Німецька молодь” Максим Черкашин. – І старалися, і часто нагадували городянам про ось такий спосіб одержати халявну книгу. Та реакція була дуже слабкою. Наразі навіть не знаю, чи у Тернополі бодай хтось обмінюється літературою за методикою буккроссингу.
Так, 53 однойменні вітчизняні спільноти знайшов журналіст “20 хвилин” у соцмережі “ВКонтакті”. Серед них є і спільнота тернополян. Утім, попри 226 зареєстрованих учасників – фактично неробоча.
- Жителі Тернополя або не можуть усвідомити користь від буккроссингу, або цей рух їм просто невідомий, – вважає 22-річний студент Олександр Лисак. – Традиційні бібліотеки – це теж добре. Однак безпосередньо буккроссинг – і молодіжний, і зручний, і просто цікавий. Гадаю, його вкотре треба спробувати започаткувати у нашому місті. Впевнений, при бажанні все мало б вдатися.
Джерело: 20 хвилин
