Головна / Суспільство / “Герої-рятувальники року”

“Герої-рятувальники року”

geroy- Раніше думав, що фу­ру на ходу можуть зупинити лише каскадери. Тепер знаю, що це під силу кожному чоловіку, — каже 19-річний Вік­тор Сов’як із міста Чортків на Тернопільщині.
У червні з другом та однолітком Романом Кульчицьким на ходу спинили 20-метрову вантажівку.
У столичному Будинку офіцерів їм вручають премію “Герой-рятувальник року”. Дарують електронні книжки, – пише gazeta.ua.
—Того ранку їхали з Чорткова у Тернопіль захищати дипломну роботу, — розповідає Віктор. — Коли в’їхали в село Мшанець, помітили фуру, яка рухалася назустріч, петляла і постійно виїжджала на зустрічну смугу. Загальмували, побачили, що водій вантажівки почав хилитися набік, а потім упав на пасажирське сидіння. Не думаючи ні хвилини, кинулися до вантажівки. Вона рухалася зі швидкістю 25-30 кілометрів на годину. За мить ми вже були біля неї. Роман відчинив дверцята, а я заскочив на підніжку. За секунду був у салоні. Хотів натиснути ручне гальмо, але на ньому лежав непритомний водій, з рота текла піна. Хотів його відсунути, але не зміг, бо був важкий. Підклав йому під голову скручену куртку, щоб він не захлинувся, а сам сів за кермо. Виїхав на бордюр і став за кілька метрів від зупинки. Кілька людей, які там були, повтікали в ліс. Хтось викликав “швидку”, а Роман сів у ”жигулі” і погнав у село по фельдшера.
—Я повернувся за кілька хвилин, — Роман ховає руки в кишені. — Коли їхав, про все розказав фельдшерці. Вона була в шоці. Каже, мало хто на таке наважився б. Завдяки їй водій фури прийшов до тями. Говорити не міг, важко дихав. Із серцевим нападом його забрала “швидка” до Теребовлянської райлікарні. Ми зачинили кабіну. Ключі віддали продавцеві місцевого магазину. Зразу ж хотіли вирушати в Тернопіль, та не змогли. Вже в машині зрозуміли, що перехвилювалися. Ноги і руки годину трусилися.
Хлопці навчаються в Тернопільському технічному коледжі ім. Пулюя на слюсарів із ремонту автомобілів. На захист дипломної спізнилися на 2,5 год.
—Декан суворо на нас глянув і сказав: “Тепер в мене є всі підстави поставити вам “незадовільно”, — згадує Вік­тор. — Не хотіли розказувати декану про ту пригоду, але довелося. Коли почув правду, поставив нам “відмінно”.
—Тато похвалив, а мама спитала: “Про що ти думав, коли на ходу у фуру заскакував? А якби щось трапилося?”. Я тоді думав лише, що мушу врятувати людину.

Світлана КОРЖЕНКО

Джерело: like.te.ua

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top