Головна / Суспільство / Вишукані коралі повинні бути в кожної жінки, переконує мисткиня Галина Жук

Вишукані коралі повинні бути в кожної жінки, переконує мисткиня Галина Жук

10296351mГалина Жук залюбки відвідує мистецькі події. Вона просто задихається без культурного життя. Адже тернополянка прагне відкрити для себе якомога більше цікавого, аби знайти своє особливе призначення.

Коралі завжди були ознакою жіночої витонченості та грації. Для тернопільської мисткині Галини Жук намисто є дітищем, якому вона віддає всю свою любов і позитивний заряд енергії.

Зовсім не обов’язково намисто має пасувати до одягу, кольору шкіри, очей чи волосся. Головне, щоб жінка почувала себе в ньому особливою та неповторною. Даруючи своїй володарці позитивний настрій та відчуття задоволення, коралі також захистять від всього лихого. Принаймні, колись у це свято вірили наші пращури. Декотрі жінки й досі переконані, що намисто є не тільки взірцем краси, але й надійним оберегом.

Спілкуючись із журналістами «20 хвилин» Галина розповіла, як вона створює ці шедеври краси та на що повинні звертати увагу тернополянки, вибираючи прикраси.

- Галя, як давно почала захоплюватися художньою діяльністю?

- З університету. На перших курсах почала малювати абстракцію. Це чимось нагадує фігуративне образотворення, дуже популярне в усьому світі. Мабуть, моя бурхлива фантазія спонукала мене виливати свої внутрішні відчуття на аркуші паперу. Особливо любила малювати на лекціях з психоаналізу (посміх. – прим. авт.). Чомусь саме тоді до мене приходило натхнення. Можливо, це було якесь внутрішнє самоствердження, спроба самоаналізу. Їдучи в поїзді, обов’язково брала із собою книгу, або аркуші папері й олівець. Такі заняття для мене – найкращий спосіб релаксації.

- Перша твоя освіта – економічна. Зрештою, ти вирішила займатися творчістю?

- Як правило, перша освіта – мало осмислена. Хоча я не можу сказати, що мені не подобалося навчатися. Ще в школі я любила математику, тому залюбки освоювала ази економіки. Мені дуже подобається закордонна бухгалтерія. На жаль, не можу цього сказати про вітчизняну. Як на мене, вона не є прозорою. А я не маю ніякого бажання пов’язати своє життя з хабарництвом та всілякими махінаціями.

- Другу освіта, як я розумію, здобувала за покликом серця?

- Можна й так сказати (посміх. – прим. авт.). У переліку дисциплін гармонійно сплелися всі улюблені напрямки: 30% навчання – це було вивчення біографій видатних митців, що я дуже люблю; 30% – були присвячені економіці; і така ж сама доля припадала на осмислення психології мистецтва. Усі шість років я вчилася з неймовірним захопленням. Мабуть, саме тому отримала червоний диплом магістра.

- Уже кілька років поспіль ти виготовляєш чудові коралі венеціанського типу. Де навчилася цьому ремеслу?

- Навчаючись в Академії, ми вивчали історію мистецтва всього світу починаючи з п’ятого тисячоліття до нашої ери. Зокрема, ми знайомилися з історією кураміки, костюмів, ювелірного мистецтва. і зокрема й Італії, Єгипту, Трипілля, Скіфо-сарматів, країн Сходу тощо. Із жіночими прикрасами стародавнього Єгипту та Італії я познайомилася, ще навчаюся в Академії. У сімнадцятому-дев’ятнадцятому століттях для українців такі коралі були свідченням заможності та престижності. Що стосується техніки роботи, то освоювала її самостійно. Допомогло моє абстрактне мислення та політ фантазії (посміх. – прим. авт.). Із роками вміння вдосконалилося, якщо раніше робила простенький орнамент, то тепер працюю і з позолотою.

- Скільки приблизно часу витрачаєш на одне намисто?

- Важко сказати, скільки займає увесь процес. Я намагаюся завжди наліпити достатньо кульок, тому в мене в запасі вони в мене є. Потім їх розмальовую та лакую. Кожна бусинка має бути ідеальною, тому досить відповідально підходжу до своєї праці. На жаль, багато людей, не цінують авторської роботи, вони звикли до дешевої китайської штамповки.

- Важко знайти поціновувачів намиста в Тернополі?

- Тернополяни менше купують. Більше любителів коралів – у Києві та представники української діаспори за кордоном. По-перше, у них більша платоспроможність, і вони можуть дозволити собі купити вишукану прикрасу. А по-друге, мабуть, у цих людей більш розвинений світогляд, відчуття прекрасного, художнього стилю та смаку.

- Раніше ти розмальовувала одяг. Зараз цим займаєшся?

- Ні. Я прихильник того, що краще займатися однією справою. Адже, працюючи в різних напрямках, людина розпорошується та втрачає необхідну для роботи енергію. Можливо, у майбутньому я знайду якесь інше захоплення. Не дивно, якщо людина прагне дізнатися якомога більше, спробувати проявити себе в різних сферах. Світ навколо такий цікавий та багатогранний!

- Займатися суто творчістю, напевне, важко у фінансовому плані?

- У кожної людини – свої потреби. Хтось заробляє гроші на сім’ю, хтось – на шопінг, а я – на подорожі. Обожнюю поїхати, приміром, у Львів на якісь мистецькі події. Так я відпочиваю душею. Просто задихаюся через відсутність культурного життя.

- Ти, як стиліст, можеш порадити, яке намисто краще вибрати конкретній людині?

- Стиль венеціанки особливий тим, що бусинки щільно прилягають до шиї. Тому розмір грає головну роль. Інша справа – чого прагне жінка. Потрібно, аби вона хотіла бачити себе індивідуальною та вишуканою. Часто ми витрачаємо купу грошей на непотрібні нам речі. Але чомусь забуваємо про власну самобутність. Упевнена, кожна красуня може дозволити собі мати хоча б одні особливі коралі у своєму гардеробі.

- Буває так, що форма та колір прикрас пасують суто для конкретного вбрання чи кольору очей?

- Помітила, що коралі з малюнками-зірочками гарно підкреслюють виразний погляд жінок, які мають довгі вії. Намисто «Чорні перли» пасує до очей блакитного та сірого кольору. Адже воно сірувато-сталевого кольору. Жінкам з тонкою шиєю до лиця великі кульки коралів, а з товстішою – навпаки. Що стосується кольорової гами, то вона може бути різноманітною. Представниці прекрасної статі можуть сміливо обирати коралі відповідно до кольору очей, волосся, губ, одягу тощо. Якщо власниця намиста почуватиме себе шикарно, то прикраса тільки підкреслить її вишуканість.

- Ти слідкуєш за біжутерією, яка в тренді?

- Ні, не люблю щось копіювати.

- Тебе часто запрошують на мистецькі фестивалі. Де була останнім часом?

- У Борщеві. Інколи їжджу в Київ та Івано-Франківськ. Двічі була в Познані, що в Польщі. Хочу побувати на Сорочинському ярмарку. Хоча там дуже дорога оренда місця, проте, думаю, в на Полтавщині можна побачити багато цікавих речей та поспілкуватися з неординарними людьми.

- Що ти порадиш молодим тернополянам, аби досягнути успіху в улюбленій справі?

- Потрібно займатися тим, до чого прагне душа. Якщо залюбки працюєш навіть без грошей, то це – твоя справа. Наприклад, мистецтво сьогодні мало цінується. Люди звикли ховатися за моніторами комп’ютерів та практично не цікавляться культурною програмою, яка відбувається в нашому місті. Саме тому, непевне, Тернополя немає на мистецькій карті світу. Але, якби кожен із нас хоча б на мить захотів доторкнутися до чогось прекрасного, то й наше життя змінилося б на краще.

ДОСЬЄ

Галина ЖУК

Народилася в Зборові.

Освіта: вища (ТНЕУ – спеціальність економіст; Львівська академія мистецтва – спеціальність менеджер соціально-культурної сфери).

Робота: Держслужбовець, художниця, майстер народної творчості.

Улюблена музика: пісні гурту «Плач Єремії».

Улюблені фільми: позитивні, зі змістом.

Книги, які подобаються: світова класика.

Заповітна мрія: Допомагати людям.

Наталія БУРЛАКУ
Джерело: 20 хвилин

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top