Цими днями виповнюється 80 років ідеологу «зоряних воєн», уродженцю Тернополя Михайлові Яримовичу.
Аби зрозуміти, людину якої величини наш край подарував світові, варто сказати, що М. Яримович – знаменитий інженер-винахідник у галузі аерокосмічних досліджень США, пише Свобода. Він брав участь у конструюванні космічного корабля для висадки на Місяці, відомого під назвою «Аполлон» (основний системотехнік цього проекту). З 1962 року працював у Крайовій адміністрації аеронавтики і космічних дослідів. У 1970 – 1973 роках був директором дорадчої групи для аерокосмічних дослідів при НАТО в Парижі; з 1973 року – головний науковий консультант при штабі повітряних збройних сил США, а від 1975-го – асистент-адміністратор при федеральному агентстві США з питань освоєння джерел енергії. Разом з батьками талановитий хлопець у десятирічному віці переїхав до США, де здобув вищу освіту. В 1955 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Інженер аеронавтики» у Нью-Йоркському університеті, через рік – магістерський диплом у колумбійському університеті, а вже у 1960 році – ступінь доктора наук.
З 1962 року до 1977 року наш земляк працював помічником адміністратора з експлуатаційних операцій Адміністрації з наукових досліджень в енергетиці, був керівником дослідницьких підрозділів військово-повітряних сил США, директором групи консультантів НАТО з аерокосмічних досліджень і розвитку (Париж), заступником секретаря з наукових досліджень і розвитку, директором орбітальної лабораторії ВПС США з дослідження космосу. Він посідав відповідальні пости в Національному комітеті США з аеронавтики і дослідження космічного простору, в Програмі центру управління космічними польотами, в тому числі, висадкою «Аполлона» на Місяць.
До речі, політ на Місяць М. Яримович та його соратники здійснювали за проектом, розробленим ще одним геніальним українцем – полтавчанином Юрієм Кондратюком (справжнє ім’я – Олександр Шергей).
З 1965 року М. Яримович працював у Департаменті оборони, де як технічний директор керував реалізацією проекту Орбітальної космічної лабораторії з екіпажем на борту. Пізніше – відповідав за всі оборонні проекти Повітряних сил США, включно з системою навігації GPS.
У 1970 році уряд США дав завдання М. Яримовичу виконувати трирічну науково-дипломатичну службу директора Дорадчої групи аерокосмічних дослідів та розвитку при НАТО у Франції.
У 1975 році Президент США Генрі Форд доручив М. Яримовичу відповідати за новостворену Агенцію дослідів і розвитку енергетики, яка була покликана пристосувати Атомну енергетичну комісію для цивільних потреб і служб.
У 1977 року наш земляк став віце-президентом аерокосмічного підрозділу потужної промислової корпорації Rockwell, яка у 90-х роках влилася у Boeing. Протягом праці в компанії Яримович займав ключові посади у її наукових центрах, які спрямовували роботу всіх підрозділів у напрямку високотехнологічних розробок.
За президентства Рональда Рейгана М.Яримович був одним із активних учасників реалізації проекту SDI (Стратегічна оборонна ініціатива або «зоряні війни»).
З 1982 року він – президент Американського інституту астронавтики і аеронавтики. Від 1984-го – член Міжнародної академії астронавтики, яка об’єднує понад 1000 найвидатніших науковців усіх галузей космонавтики світу. А з 1996 року Михайло Яримович очолив цю поважну інституцію.
Один із його найвизначніших проектів – система глобального позиціонування (GPS), яка дозволяє точно визначати свої координати у будь-якому місці Землі, особливо популярною вона стала серед водіїв. Технічний бік системи забезпечують 24 супутники, які обертаються на навколоземній орбіті у шести площинах.
«Маленький крок для однієї людини у космосі – великий крок для всього людства», – сказав американський астронавт Ніл Армстронг (який є особистим товаришем нашого знаменитого земляка), ступаючи на поверхню Місяця. І до обох цих кроків свої зусилля доклав Михайло Яримович.
Його широкі технічні знання та майстерність керівництва стали важливим чинником у формуванні, розвитку та прийняті концепції і планів орбітальної лабораторії з екіпажем. Власне, за це він здобув звання лауреата міжнародної відзнаки НАТО «Медалі Кармана».
Після проголошення незалежності України М. Яримович плідно співпрацює зі своєю історичною Батьківщиною. Він бере участь у реалізації міжнародного проекту «Морський старт», у якому задіяна українська ракета «Зеніт».
Без сумніву, його послужний список далеко не повний. Справжні його наукові роботи і результати досліджень ще не скоро будуть відкриті для широкої громадськості, оскільки позначені грифом «таємно».
Разом з тим, пан Михайло завжди пам’ятає про своє коріння, тому є активним учасником громадського життя нашої діаспори у США: зокрема, керував студентською секцією Товариства українських інженерів Америки, активно виступав за заснування в США кафедр українознавства. І зусилля Михайла Яримовича та його прихильників таки було втілене у життя – кафедра українознавства з’явилася у Гарвардському університеті, де вже кілька десятиліть працює Український інститут. М.Яримович – іноземний член НАН України, Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, почесний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.
Нині разом зі своєю дружиною Роксоланою він мешкає в місті Оспрей, Флорида. У них двоє дорослих дітей – донька Тетяна Томпсон, син Микола та четверо онуків. Михайло і Роксолана Яримовичі є жертводавцями у розвиток української національної духовності.
Богдан АНДРУШКІВ, доктор економічних наук, письменник, м. Тернопіль
Джерело: Свобода